Замість роботи за комп’ютером Руда спочатку працював у бухгалтерії, де відповідав за виставлені рахунки та касу. З приходом нової керівниці у 1982 році він перейшов на посаду в Лужицях — «Тоді я сидів саме там, де сьогодні знаходиться фірмова їдальня». Він обробляв зарплати, графіки змін, відрядні листи, відрядні ставки та норми праці. «Технологічний прорив стався у 1994 році, коли в компанію з’явилися персональні комп’ютери». Для обробки заробітної плати Руда навчився працювати з таблицями та Excel. Для когось це було б страшним випробуванням, а йому це дало можливість йти в ногу з часом.

Сім’я важлива, хоч життя іноді й болить

У Руди є дружина та двоє синів. Старший син, на жаль, помер кілька років тому, молодший поки що не планує заводити сім’ю, тож онуків поки що не буде. Він говорить про це спокійно й без пафосу — як про частину життя, яка не завжди проста, але є його невід’ємною частиною.

Музика, велосипед і маленькі радості заряджають його енергією

Серед хобі Руди – велосипед і кантрі-музика. Він грає на барабані та співає в гурті El Dorado. П’ятниця, проведена з гуртом, для нього — це гарантія: він заряджає батареї і в понеділок йде на роботу з піснею на вустах. Його гурт іноді грав і на корпоративних заходах MND або на днях народження колег. На кантрі-балах вони грають і досі.

Крім того, Руда колекціонує іграшкові машинки. На велосипеді їздить майже завжди – іноді ввечері без шолома (сам підкреслює, що лише через місто до мами), інколи сумлінно в шоломі на потяг до роботи – «А раптом знову під колеса потрапить якась оленя…»

49 років на одній посаді, і йому це досі подобається

За майже 49 років у фірмі Руда залишився практично на тій самій посаді, і це його зовсім не турбує. Навпаки. Найбільше у роботі йому подобається контакт з людьми. Як він сам з перебільшенням каже: «Я такий собі корпоративний архів». Коротше кажучи, він пам’ятає, що було, хто коли прийшов у підприємство, як раніше робилися справи. І саме ця безперервність надає його роботі сенс та додаткову цінність.

Руда ніколи не розглядав можливість звільнення з компанії. Коли шість років тому він мав вийти на пенсію, він казав собі, що купить лише останній квартальний проїзний квиток для доїзду на роботу, а потім закінчить. Але потім прийшов ще один квартальний… а потім річний… Як він весело коментує: «На пенсію поки що не планую!» Але в голові у нього є одна приємна віха — у жовтні 2027 року виповниться рівно 50 років, як він працює в MND. І це вже варто врахувати.

Головне — не втратити бажання жити!

Рецепт Руди для здорового духу простий: приймати життя таким, яким воно є. Не піддаватися смутку чи важким періодам. «Завжди знайдеться щось, заради чого є сенс йти далі», — додає він піднесено. Можливо, саме тому після майже п’ятдесяти років на роботі він досі щасливий і задоволений.