Що це означає для здатності європейських країн наповнювати свої резервуари? Чи матиме це наслідки для чеських, європейських чи навіть світових цін на газ?

Приблизно 400 ГВт-год газу проходить через Україну на добу, тобто приблизно 146 ТВт-год на рік (для порівняння: Чехія споживає приблизно 75 ТВт-год на рік). Це обсяг, який вже є значним не лише для Європи, але й для балансу світового газового ринку. Чому саме для глобального? Тому що Росія не в змозі перенаправити такий самий обсяг на інші ринки. А це означає, що Європа має задовольняти свої потреби переважно за рахунок зрідженого природного газу (ЗПГ). Таким чином, попит на ЗПГ зростатиме, а пропозиція падатиме. Ринок чітко реагує на те, що баланс газового ринку у 2025 році гірший, ніж у 2024 році, і що ринок значно чутливіший до погодних умов та коливань з боку пропозиції.

Тому Європі доведеться конкурувати за ЗПГ з іншими країнами, такими як Китай, Південна Корея, Японія, Індія, Єгипет або Бразилія. Щоб привабити сюди кораблі, ціна на газ в Європі має бути вищою, ніж в інших країнах (звісно, з урахуванням транспортних витрат). Ціни зростатимуть до того рівня, до якого знизиться попит. Спочатку це станеться в азійських країнах. При цінах десь на рівні 60 євро/МВт-год ми побачимо перший вплив на споживання. Відбудеться заміщення вугілля та нафтопродуктів газом на електростанціях, і взагалі скрізь, де це технологічно можливо. Виробництво електроенергії у такий неефективний і брудний спосіб буде просто дешевшим. Також відбудеться заміна ЗПГ у вантажному транспорті на дизельне паливо (Китай).

Запаси газу в Європі падають швидше, ніж у 2024 році, через холоднішу зиму. Чим нижчий рівень запасів наприкінці березня 2025 року, тим більшим буде попит на газ для закачування влітку і тим вищою може бути ціна.

Рішення Німеччини щодо того, чи надавати субсидії операторам сховищ на покриття збитків від продажу потужностей за від'ємною ціною, буде дуже важливим для ціноутворення. Якщо субсидія буде надана, то ціни зростуть, оскільки ринок знатиме, що сховища будуть заповнені за будь-якої ціни. Однак, якщо німці поводитимуться раціонально, то ціни матимуть досить обмежений простір для зростання.

Ринок дуже добре обізнаний з правилами Європейського Союзу щодо заповнення сховищ на 1 листопада. Це 90%. Хоча штрафів за їх недотримання не передбачено, Німеччина вписала обмеження ЄС у свої імплементаційні постанови і визначила механізм, який автоматично означає, що оператор газової системи THE (Trading Hub Europe) зобов'язаний забезпечити заповненість відповідно до правил. Якщо ми знаємо, що сховища будуть заповнені на 90%, принаймні в Німеччині, і знаємо, що з зими 2025 року пропозиція ЗПГ на світовому ринку значно зросте, то ми маємо дисбаланс на ринку: надлишок попиту влітку і надлишок пропозиції взимку.

У загальних рисах ми бачимо необхідність коригування чинного законодавства, яке поки що є досить жорстким, щодо продажу потужностей зі зберігання. Наразі триває процес консультацій, щоб сформулювати рамки для зберігання газу в Постанові про правила ринку газу. Наприклад, оператори сховищ погоджуються з пропозицією визначити частину потужностей сховищ (зокрема, обговорюється 30%), які можуть бути продані в альтернативний спосіб, тобто не лише на аукціоні. Крім того, пропозиція скоротити часовий ліміт для проведення аукціону до 48 годин з моменту публікації могла б допомогти краще реагувати на ринкову ситуацію. Цінність потужностей сховищ також можна було б підвищити, послабивши встановлені на європейському та національному рівнях мінімальні ліміти на заповнення сховищ протягом року.

2025 рік буде досить непрозорим, а ціни будуть дуже чутливими до змін попиту та пропозиції. Однак, починаючи з 2026 року, ситуація зміниться. Пропозиція значно покращиться, а чутливість цін до подій знизиться. Це також означатиме падіння цін. Сьогодні (10 лютого) ринок вже торгується набагато нижче за ціни на 2026 рік, наприклад, влітку 2025 року - 57 євро/МВт-год, а влітку 2026 року - 43 євро/МВт-год. Ринок поступово стабілізується і знайде свій рівноважний рівень у 2026 році. Ми вважаємо, що, якщо умови не зміняться, ціни у 2026 році повинні в середньому наблизитися до рівня 35-37 євро/МВт-год.

На жаль, погіршення світового газового балансу також вплинуло на ціни на електроенергію та квоти на викиди. Яким чином? Якщо ціна на газ зростає до рівня, коли вигідніше спалювати вугілля, ніж газ, то попит на квоти на викиди зростає і ціна на них зростає. А якщо зростає ціна на_СО2, то це відображається на цінах на електроенергію. Крім того, газові електростанції є гнучкими, тому вони покривають те, що не можуть вугільні станції, наприклад, ранкові та вечірні піки (8-10 ранку і 7-9 вечора). На ціну цих годин, звісно, впливає ціна газової генерації. І що ще гірше: чим вища ціна на електроенергію, тим більші коливання цін, коли дме вітер чи світить сонце. Як я вже зазначав у попередніх випусках, ціна на електроенергію протягом доби має великий розкид, див. графік спотової ціни на електроенергію за день 5 лютого.

Наразі відбуваються різні переговори на рівні представників Європейського Союзу, України, Росії та США. На європейському рівні обговорюється послаблення обов'язкових лімітів потужностей для зберігання електроенергії. Обговорюються можливі умови припинення конфлікту між Росією та Україною. Все це відображається на цінових очікуваннях. Наприклад, відновлення потоків газу через Україну означало б швидке падіння цін і повернення до більш нормального розподілу цін у часі. Було б легше заповнювати сховища. Це дуже ускладнює прогнозування цін і цінових співвідношень на окремі періоди. Будь-який звіт на цю тему може швидко зрушити ціни в будь-якому напрямку.

Мартін Піч

Директор торгового відділу